Поради, як запобігти булінгу в школі

https://childdevelop.com.ua/articles/conflict/5271/

У багатьох школах встановлені правила з метою запобігання проявам булінгу. Хоча ці правила й важливі, але вчителям і батькам потрібно пам'ятати, що людей змінюють не правила, а люди.

Молоді люди, які відчувають труднощі з соціальною взаємодією, не розвивають нових навичок, тому що змушені підкорятися встановленим правилам. Однак діти, схильні домінувати й контролювати інших, не відмовляються від своєї поведінки тільки через те, що цього вимагають правила. З іншого боку, дослідження показують, що розвиток у дітей певних навичок може сприяти проявам соціальної поведінки, знижує рівень стресу, розвиває більш доброзичливе ставлення до вчителів і однокласників, а також підвищує успішність. Відповідно, систематична робота зі школярами в даному напрямку може запобігти проявам булінгу в класі.

Розглянемо докладніше, які соціальні та емоційні навички потрібно розвивати в дітей для запобігання булінгу.

1. Управління емоціями

У всіх дітей є почуття, але деякі діти не можуть з ними справлятися. Досить часто діти бувають настільки сповнені сильними почуттями злості, смутку, страху або фрустрації, що це проявляється в їх тілі. Ми всі бачили ці ознаки: червоне обличчя, сльози, тремтіння в тілі, стиснуті кулаки, крик, агресивна поведінка. Дітям необхідно навчитися управляти сильними почуттями. Для деяких це вимагає більше часу й більш чіткого керівництва, ніж для інших.

Діти, схильні до булінгу, і ті, хто стає його жертвами, повинні розвинути навички стресостійкості й навчитися контролювати свої імпульси, використовуючи різні методи саморегуляції.

2. Емпатія

Емпатія - це здатність зрозуміти, як інша людина думає, що відчуває в конкретних ситуаціях. Важливо розвивати в дітей почуття емпатії, тому що діти, схильні до булінгу, отримують соціальну винагороду за свою поведінку : почуття влади й контролю над оточенням, підвищену увагу до себе, високий соціальний статус і т. ін. Таким чином, вони можуть не звертати уваги на шкоду, яку завдають своїм жертвам.

Розвиток у дитини навичок емпатії допомагає запобігти булінгу, тому що дані навички вчать дітей ставитися до однолітків по-людськи, а не як до засобу здобуття популярності в класі. Розвиток емпатії допомагає дітям розуміти, як думають і що відчувають їх однолітки.

3. Рішення проблем і подолання конфліктів

Щоб запобігти проявам булінгу в класі, не потрібно оберігати дітей від усіляких конфліктів. Конфлікти - це природна частина взаємин між людьми. Зокрема, розбіжності можуть бути конструктивними, оскільки допомагають побачити ситуацію з різних сторін. Тому потрібно розвивати у школярів навички вирішення проблем, щоб вони могли самостійно управляти неминучими конфліктами, проявляючи повагу до співрозмовника. Дослідники стверджують, що навички вирішення проблем краще допомагають запобігти булінгу, ніж відповідні емоційні реакції.

4. Упевненість у собі

Упевнена в собі людина виражає свої думки й почуття без звинувачень і з повагою до тих, хто її оточує. Агресія, яка є причиною булінгу, руйнує стосунки, тому що вона спрямована на те, щоб завдати болю або знецінити інших. У той же час упевненість у собі дозволяє людині спілкуватися у відкритій і поважній манері й таким чином дозволяє зміцнювати позитивні взаємини між людьми. Коли діти розвивають упевненість у собі, вони можуть краще спілкуватися, обговорювати конфлікти, протистояти тиску з боку однолітків, задовольняти свої потреби й ефективно взаємодіяти з однолітками та дорослими.

5. Здатність до дружби

У дітей шкільного віку дружба створює потужне почуття причетності. Щоб запобігти булінгу в класі, необхідно розвинути в дітей як навички встановлення дружби, так і здатність правильно вибирати друзів. Тому здатність до дружби можна розглядати як два взаємопов'язані компоненти:

• установлення дружніх взаємин. У багатьох дітей уміння заводити друзів з'являється саме по собі, однак у деяких це викликає труднощі. Якщо в дитини немає друзів, вона позбавляє себе можливості розвивати здорові соціальні навички й навчитися ефективно взаємодіяти з однолітками. Згодом вона потрапляє в замкнене коло відкидання й соціальної ізоляції.

Уміння встановлювати дружні взаємини важливе не тільки для дітей, які піддаються булінгу, але і для всіх інших дітей. Це допомагає їм контролювати свої взаємини з тими, хто їх оточує.

• Уміння правильно вибирати друзів. Багато дітей сприймають школу як вороже середовище, де неможливо сформувати з ким-небудь дружні стосунки. У шкільній соціальній ієрархії висока конкуренція, і деякі діти вдаються до булінгу, щоб зайняти в ній більш високе місце. Один із способів цьому запобігти - навчити школярів встановлювати дружні взаємини з однолітками поза школою. Вчителі та батьки повинні заохочувати дітей у тому, щоб вони спілкувалися з однолітками на ігровому майданчику, у спортивних секціях або різних гуртках. Коли дитина зробить перший крок на шляху до дружніх взаємин, батьки та вчителі повинні допомогти їй у цьому.

Зокрема, щоб навчити дитину встановлювати дружні взаємини, батьки повинні навчити її правильно вибирати друзів. Маленькі діти вибирають собі друзів інтуїтивно: вони вирішують, з ким гратися, ґрунтуючись на тому, хто любить такі ж ігри, як і вони самі, хто добрий до них тощо. Однак, коли дитина дорослішає, її соціальна динаміка стає більш складною, а мотивація в пошуку друзів змінюється. Часто школярі вибирають собі друзів за соціальним статусом. Дитина може керуватися такою логікою:

• «Вона популярна, і якщо я буду з нею дружити, я теж стану популярною» або навпаки;
• «Мені вона подобається, але вона не виглядає круто. Якщо я буду з нею спілкуватися, усі подумають, що я «ботан», тому я не буду з нею дружити».

Дитина може навіть виправдовувати токсичні взаємини, наприклад:

• «Так, вона погано до мене ставиться. Вона ображає мене й висміює перед іншими. Але якщо я не буду дружити з нею, мені ні з ким буде спілкуватися, тому я просто змирюся з цим».

Сумно, що в підлітковому віці діти втрачають інстинкт, який дозволяв їм знаходити друзів у молодшому віці. Багатьом із них потрібен тривалий час, щоб знову набути впевненості в собі й вибирати друзів, виходячи з особистісних якостей, а не соціального статусу людини. Батьки можуть допомогти в цьому дитині, допомагаючи побачити токсичні взаємини та впливаючи на її мотивацію в пошуку друзів. Довірливий діалог батьків з дитиною з приводу того, як правильно шукати друзів, навчає її робити правильний вибір.

Розвиток вищевказаних навичок у школярів допомагає створити позитивну атмосферу в класі, запобігає проявам булінгу, а також має позитивний ефект протягом усього життя дитини. Тому потрібно проводити зі школярами систематичну роботу в цьому напрямку, починаючи з молодших класів.

Робимо ранкові процедури приємними

https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/5880/

«Я не хочу вставати!», «Я не хочу взувати ці туфлі! Дай мені інші!», «Я сьогодні не піду в дитячий садок!» Такими дитячими фразами часто починається ранок. Саме тому ще до початку робочого дня батьки відчувають себе виснаженими і спантеличеними.

Якщо така ситуація вам знайома, не впадайте у відчай, адже є способи впорядкувати повсякденні ранкові процедури і зробити ваш ранок спокійним і радісним. Розгляньмо деякі із цих способів.

Плануйте й готуйтеся звечора. Багато батьків стверджує, що підготовка звечора – найкращий спосіб уникнути ранкового стресу. Навіть якщо така підготовка забере у вас зайву годину, коли ви могли б поспати, краще прокинутися трохи сонним, ніж стикнутися з потребою виконувати одночасно багато справ, щоб вчасно відвести дитину в дитячий садок і самому встигнути на роботу. Така стратегія виправдана й у багатьох ситуаціях, що стосуються домашніх справ. Наприклад, якщо ви звечора попрасуєте дитині одяг і приготуєте бутерброди, не почуватиметеся виснаженими, навіть якщо дитина буде повільно снідати або вдягатися, адже решту справ ви вже зробили заздалегідь.

Відмовтеся від електронних пристроїв зранку. Не вмикайте телевізор і не використовуйте мобільні телефони, планшети тощо. Завдяки цьому дитина не відволікатиметься від ранкових справ. Батькам також не слід подавати дитині поганий приклад. Не перевіряйте робочу електронну пошту до приходу на роботу. Якщо вас охопить стрес, пов'язаний із робочими справами, дитина теж його відчує.

Складайте речі дитини в певному місці. Складіть усі речі, необхідні дитині для приготування до виходу з дому (одяг, рюкзак, бутерброди тощо), у певному місці. Так ви уникнете зайвої метушні: збираючи необхідні речі по всій квартирі, дитина може заважати іншим. Поясніть дитині, де вона звечора повинна складати свої речі, щоб уранці швидко зібратися.

Ви й самі можете використовувати цю стратегію. Кладіть ключі, робочі документи та інші необхідні речі в одному місці – і ви вчасно й непоспіхом збиратиметеся вранці на роботу.

Плануйте послідовність справ. Експерти у сфері виховання дітей рекомендують спочатку виконувати процедури, що не надто захоплюють дитину, а потім переходити до більш цікавих. Наприклад, скажіть дитині: «Спочатку вмийся, почисть зуби й одягнися, потім я тебе зачешу, а після цього ми поснідаємо і я почитаю тобі казку».

Також ви можете написати для дитини список необхідних справ і дозволити їй самій обрати, у якій послідовності їх виконувати. У 4-річному віці дитина вже здатна самостійно прокидатися за допомогою будильника і виконувати ранкові процедури.

Робіть ранкові процедури під музику. Оберіть певну пісню, яку вмикатимете дитині, коли вона застеляє ліжко, одягається, снідає, чистить зуби та збирає рюкзак. Кожній процедурі має відповідати окрема пісня, нетривала за часом. По-перше, дітям буде до душі такий незвичайний спосіб виконання ранкових справ, тому ранок триватиме в більш позитивному ключі. По-друге, необхідність завершити ту чи іншу процедуру до закінчення пісні допоможе дитині зібратися вчасно. І, нарешті, дитина розвиватиме базові навички управління часом.

Заохочуйте дитину за те, що вона вчасно збирається вранці. Позитивне підкріплення може дати результати лише згодом, але, так чи інакше, цей спосіб ефективний. Батькам часто складно вмовити або змусити дитину вчасно прокидатися і швидко збиратися в дитячий садок або школу. Дитині й самій нерідко буває важко виконувати ранкові процедури вчасно. Але якщо хвалити її щоразу, коли їй це вдається, можна досягти позитивних результатів.

Як прищепити дитині інтерес до навчання

Діти, які люблять навчатися, показують високі результати в школі та в подальшому житті. Це загальновідомий факт. Найкраще, що ми можемо дати своїм дітям – це прищепити їм інтерес до навчання.

Пам'ятайте: дитина народжена для того, щоб учитися. Тільки подумайте, скількох речей дитина вчиться в перші два роки свого життя: отримати від дорослих бажане, ходити й говорити, посміхатися та хмуритися, спати вночі та гратися вдень, плескати в долоні, розважатися, тримати ложку, віддавати та брати. До 4-5 років більшість дітей вже знає кольори й цифри, уміє кататися на триколісному велосипеді, поводитися зі складними іграшками та спілкуватися з не менш складними людьми. Якщо в родині говорять на інших мовах, до 10 років дитина може засвоїти їх на рівні носія.

Кожен новий день для дитини сповнений нових речей, яких потрібно навчитися. Якщо дитина не ізольована від навколишнього світу, кожного дня вона вчиться чогось нового й радіє новим досягненням. Поспостерігайте за дитиною, яка вирішила досягти успіху в чомусь – і ви зрозумієте, що таке справжня завзятість. Батькам не потрібно спеціально прищеплювати дитині бажання вчитися. Потрібно тільки переконатися, що це бажання в неї ніхто не відбив.

Як підтримувати інтерес дитини до навчання

Порада № 1. Захопіться навчанням самі

Інтерес до нових знань, як і багато іншого, дитина переймає в батьків. Якщо ви любите дізнаватися щось нове, знаходити рішення різних завдань, розвивати нові навички – ваші діти теж полюблять це. Інтерес до нових знань заразливий. Показуйте своє захоплення новими відкриттями. Розповідайте про випадки, коли вам вдалося вирішити якусь важку задачу. Дозвольте дітям спостерігати за вашими зусиллями, коли ви створюєте або робите щось, і радістю від досягнення мети.

Порада № 2. Дослідіть разом з дітьми

Діти допитливі від природи. Розвивайте в них цю цікавість, показуючи приклад. Висловлюйте своє здивування щодо того, як у природі все влаштовано. Серйозно ставтеся до запитань, які ставлять діти: шукайте інформацію в книгах або в Інтернеті. Дивіться разом з дітьми науково-популярні передачі по телевізору, обговорюйте побачене. Проводьте вдома експерименти. В Інтернеті можна знайти багато прикладів цікавих експериментів – як відбувається виверження вулкана, як за допомогою харчових продуктів можна спостерігати за хімічними процесами тощо. Присвятіть цьому кілька годин у вихідні, і дитині завжди буде цікаво дізнаватися щось нове.

Порада № 3. Читайте разом з дитиною

Успішність дитини в школі багато в чому залежить від інтересу до навчання та навичок читання. Читайте дітям уголос. Читайте окремі сторінки разом або по черзі. Знайдіть книгу з цікавим сюжетом, яка спонукатиме вас читати розділ за розділом. Запишіть дітей до бібліотеки, кожного тижня беріть там нові книги. Коли діти зможуть читати самостійно, це стане для них можливістю дізнаватися щось нове та чудовою розвагою. Дітям, які вміють і люблять читати, легше дається навчання в молодших класах, де більшість завдань пов'язано з читанням.

Порада № 4. Тренуйте навички письма

Навички письма не менш важливі для успішності дитини, ніж читання. Батьки завжди звертають увагу на момент, коли їх дитина навчилася писати своє ім'я. Але не зупиняйтеся на цьому. Розвивайте навички письма з раннього віку так само, як і навички читання. Наприклад, коли дитина ще маленька, попросіть її розповісти, що намальовано на її малюнку, щоб ви могли зробити підпис. Попросіть її продиктувати вам, що приємне відбулося з нею за день, і запишіть це у щоденник. Коли дитина вчиться писати букви, запропонуйте їй самій заповнювати цей щоденник. Так ви аналізуєте події, що відбулися за день, і надаєте їм цінність, записуючи їх. Крім того, ці щоденники в майбутньому можуть стати цінним спогадом про дитинство.

Порада № 5. Цікавтеся, що дитина вивчає в школі

Діти в усьому беруть з нас приклад. Якщо ми виявляємо щиру цікавість до того, що дитина вчить у школі, інтерес з'явиться і в неї. Приділяйте небагато часу тому, щоб поговорити з нею про уроки. Цікавтеся, але не критикуйте. Обговоріть разом домашнє завдання. Поцікавтеся, як дитина збирається його виконувати. Ставте запитання, які вимагають розгорнутої відповіді. Не робіть завдання за неї – просто цікавтеся й підтримуйте.

Порада № 6. Організуйте дитині місце для навчання

Неважливо, де дитина вчить уроки – на кухні чи у себе в кімнаті. Важливо, щоб у неї було достатньо місця й часу, щоб зробити завдання, і щоб під рукою було все необхідне для цього. Якщо ви виділяєте дитині місце й визначаєте час для виконання домашніх завдань, вона починає сприймати навчання серйозно. Коли вона вчить уроки, телевізор і мобільний телефон повинні бути вимкнені. Час від часу контролюйте процес: підтримуйте малюка, хваліть його за виконану роботу. Зацікавленість і підтримка батьків важлива для нього більше, ніж слова.

Виховуємо дитину-переможця

---

Як часто ми з захопленням спостерігаємо за дитиною, котра легко та невимушено поводить себе в дорослому товаристві, зі спокійним виразом обличчя виголошує чудовий тост за святковим столом або впевнено, без образ реагує на недоречні зауваження старшого за себе. Чи задумуємось ми над тим, що такі діти є результатом правильної, кропіткої, але такої вдячної роботи їхніх вихователів? Тут ми хотіли б поговорити про таку стратегію виховання переможців, справжніх господарів свого життя. Але давайте про все поступово.
Без сумніву, успішна стратегія виховання дитини переможця, що зможе адекватно реагувати на життєві виклики, складається з ряду рішень, які приймає дорослий у своїй повсякденній співдії з дитиною. Давайте спробуємо їх виокремити:
1.Знайдіть в дитині що-небудь, що гідне похвали.
На запитання: «Що найбільше сприяло початку вашої спортивної кар'єри?" Переважна більшість спортсменів світового класу (95 %) відповіли : "Підтримка батьків" .
У дитини, впевненої в собі, все виходить. Самоповага - це головне, що надихає дитину на успіх , і чим раніше ви допоможете їй знайти це почуття, тим краще.
Яким чином розвивати, наприклад, у дворічних малюків почуття впевненості в собі?
Ситуація з маленькою дитиною: "Петрику, зможеш ти підняти три іграшки? Одна - прекрасно. Друга - відмінно! Третя - просто чудово!" Батько аплодує і обіймає дитину. Занадто просто - скажуть деякі . Але самоповага виховується не відразу, а поступово, помаленьку.
Дуже важливий момент під час навчання чи змагання серед дітей: звертати увагу на позитивні прояви вашого вихованця і ні в якому разі не дорікати за помилки. Наприклад, юному шахісту можна сказати після поразки : "Ти добре розіграв дебют, намагався перемогти, але при переході в ендшпіль допустив помилку, яку ми з тобою уважно проаналізуємо . Загалом, ти дуже старався, і якщо будеш продовжувати в тому ж дусі, то досягнеш успіху обов'язково " .
2.Не критикуйте, а навчайте.
Ніколи не кажіть дитині : "Який ти тупий!", "У тебе що, голова не працює?" , "Господи, який ти незграбний! ". Давайте зрозуміти дитині, чого ви від неї хочете, а не тільки те - чого ви не хочете. У складній ситуації краще запам'ятовуєш те, що чуєш останнім. І саме це останнє напуття має бути позитивним.
3.Оцінюйте сильні сторони дитини.
При оцінці дуже важливо правильно визначити , чим любить займатися дитина, прислухатися до її власної думки і самооцінки.
Запитуйте: «Чим тобі подобається займатися? Що ти робиш із задоволенням? Що у тебе добре виходить?"
4.Розвивайте у дитини впевненість у собі.
Уявіть собі , що ваш син повинен розповісти вірш на шкільному вечорі, і дуже переживає за можливий провал . Він боїться, але ви можете допомогти йому виробити відчуття успіху .
Розбийте виступ дитини на кілька етапів і проговоріть це.
Перший етап - правильно, впевнено вийти на сцену і підійти до мікрофону. Другий етап (для додання впевненості) - поставити мікрофон навпроти свого обличчя і закріпити його в потрібному положенні.
При читанні віршів: не закривай очі, не дивися в підлогу, не бігай очима по сторонах , а вибери в залі знайоме обличчя вчительки, мами чи дівчинки, якій ти намагаєшся сподобатися.
Читай вірші проникливо, з душею, щоб ні у кого не виникло сумніву в твоїй щирості.
Добре виконана справа дозволяє підвищити самооцінку дитини, що веде до досягнення ще більших успіхів.
5.Навчіть дитину розслаблятися
Коли ви розслаблені, ви думаєте більш чітко і ваше тіло функціонує з більшою віддачею. Поясніть різницю між диханням грудьми і черевним диханням, повним і поверхневим, диханням носом і ротом, диханням в спокійному стані і при виконанні будь-яких фізичних вправ.
Поясніть, коли добре глибоко дихати через ніс і чому; чому іноді необхідно використовувати поверхневе дихання . Наприклад , фраза про те, що необхідно завжди дихати через ніс, може бути підкріплена наступним аргументом : "Ніс потрібен для дихання, як рот для прийому їжі. Дихати ротом також протиприродно, як і їсти носом " .
Після того, як ви пояснили дитині, як правильно дихати, подумайте разом з нею, що потрібно зробити для того, щоб зняти напругу. Це може бути аудіозапис співу птахів у лісі, шуму морських хвиль або неритмічних м'яких мелодій. У спокійному стані легше концентруватися на вирішенні поставленого перед собою завдання.
6.Развивайте у дитини здатність до зосередження. 
Спробуйте почати з нескладних вправ. Якщо дитина зовсім маленька, то заспівайте їй пісеньку і попросіть уважно послухати слова, а потім задайте декілька запитань. У дітей старшого віку можна розвивати зорове зосередження показуючи сторінку з цифрами, а потім прибрати її і запитати: "Які цифри і в якому ряду ти запам'ятав". Також можна розвивати тактильні , смакові і нюхові сприйняття дитини.
7.Ніколи не тисніть на дитину своїм авторитетом. 
Найпоширенішою помилкою у вихованні дітей є фраза : «Я в твої роки за плугом ходив". Крім глузування ця фраза в дитячій свідомості нічого не пробуджує , сучасна дитина вже не уявляє, що таке важка непосильна праця, і тому безглузда фраза тільки принизить ваш авторитет. Ніколи не розповідайте дитині в повчальному плані про свої помилки молодості. Дитина ніколи не винесе ваш позитивний досвід з ваших помилок! Пам'ятайте про це.
8 . Ніколи не жартуйте з дитиною на тему, яку вона не розуміє через брак досвіду або знань.
Не говоріть з нею в жартівливому тоні на сексуальні теми. Ви ризикуєте втратити її повагу до Вас. Дитина за визначенням не може бути циніком!
9.Постійно нагадуйте дитині про її успіхи . 
Повісьте на стіну її дипломи, похвальні грамоти. Старайтесь принагідно під час розмов з дитиною перед відходом до школи або на тренування нагадувати їй, чого вона досягла і які вершини ще потрібно здобути.
10.Помагайте формувати завдання, обов'язково пояснюйте для чого потрібні заняття з іноземної мови або заняття музикою, чому треба знати історію і географію.
Дізнавшись здібності та нахили дитини, правильно поставивши дихання, привчивши особистим прикладом до занять спортом, поступово визначайте стратегічні завдання з тим, щоб обов'язково разом з дитиною їх досягти.
11.Допомагайте виробляти дитині асоціативне мислення . 
При поясненні будь-якої дії, фрази, або життєвого моменту обов'язково використовуйте аналогії чи асоціації.
12.Поступовість досягнення мети. 
Допоможіть будь-яку поставлену дитиною мету перетворити в низку маленьких завдань , досягнення яких поступово приведе її до великої мети. Наприклад, ваш син хоче отримати четвертну п'ятірку з історії.
Це його мета, але питання її досягнення напряму пов'язане також і з Вами. Потрібна чітка і грунтовна розмова з сином на тему, як він може цього домогтися.
Необхідно скласти план:
- Які вимоги вчителя необхідно обов'язково виконати для отримання задуманої оцінки?
- Обов'язкове відвідування всіх занять з історії ;
- Обов'язкове виконання домашніх завдань , поставлених перед собою;
- Обов'язкова підготовка до уроків , що включає в себе як читання підручника , так і додаткової літератури ;
- Розвиток навичок усного мовлення, підготовка до уроків з читанням різного роду словників, щоб при відповіді на уроці не допускати помилок у значенні слів, правильності вимови і наголосу .
І пам’ятайте: Досягнення мети має виходити з внутрішньої мотивації дитини, - ні грошима, ні страхом цього не домогтися, якщо ви не хочете, щоб дитина згодом не зненавиділа результати своєї праці.
Легких шляхів у вихованні дитини не існує. Це тривалий, поступовий процес, що включає в себе підтримку, заохочення і постійну працю. І не менш важливо, щоб зусилля над формуванням правильного ставлення до життя, поваги до себе культивували в собі ВИ САМІ! Зате результатом Ваших зусиль, крім успіхів Вашої дитини, стануть теплі і близькі стосунки між нею і Вами.